• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Сторінки вчителів
• Історія та правознавство
• Позакласний захід з історії

Історичний вечір

На тему: « У глиб віків, до колеса історії »

Мета:

- навчити краще розрізняти історичні періоди, в ігровій формі виявити, як учні знають діяльність найвидатніших представників історії;

-розвивати вміння самостійно здобувати знання;

- виховувати любов до пізнання нового, до історії України та інших держав.

Обладнання:

мультимедійна презентація, фотоілюстративний матеріал,

портрети гетьманів, князів, інших історичних осіб, костюми

історичних героїв, відповідне музичне оформлення.

Ведучий. Добрий день, дорогі гості!

Сьогодні ми зібралися в цьому залі, щоб ушанувати найпрекраснішу з наук – стародавню і вічно молоду історію. І в цей чудовий день до нас на свято прибула головна покровителька історії, богиня історії – Кліо.

Входить Кліо

Кліо. Из глубины веков, из красоты далекой

Меня позвали в гости – молодцы!

За это я вам тайны приоткрою

И мифы расскажу и покажу дворцы.

Меня должны все узнавать –

И взрослые, и дети.

Меня должны все почитать –

Я старше всех на свете.

Ведучий. О, Кліо! Дозволь нам розпочати загальношкільну лінійку приявячену тижню історії та правознавства.

Кліо. І це чудово. Я дуже рада, що ви любите історію і зібралися, щоб вшанувати її. Адже це – найдавніша з наук. Вона виховує в нас кращі людські якості – сміливість, рішучість, доброту, почуття прекрасного і розвиває інтелект. Не даремно «батько» історії Геродот говорив: «Історія – учителька життя».

Ведучий. Це правда. Історія нас вчить думати і бути гарними людьми.

О, Кліо, скажи, чим же сьогодні ти нас здивуєш? Яку цікаву історію розкажеш?

Кліо. Я думаю, ми сьогодні з вами пройдемося головними сторінками нашої історії і згадаємо як все відбувалося. Давайте з вами помандруємо до стародавнього сіту.

(Сценка з історії Стародавнього світу-8 кл.)

Двоє розмовляють, а третій дрімає біля багаття

Дикунка. Швидкий Оленю, я думала, що ти вже не вирвешся з лап цього тигра.

Швидкий Олень. Ну що ти, сотні разів я зустрічався з цими звірами і залишався цілий. Шкода тільки, що тигр забрав мою здобич, і тепер ми залишилися без м’яса. А як твоя здобич?

Дикунка. Ой, зовсім погано. Злий дух лісу знищив усі гриби і ягоди.

Швидкий Олень. Так, доведеться нам у пошуках їжі переходити в інше місце. Тільки, говорять, поблизу з’явилися воїни з племені тумба-юмба й іти звідси небезпечно.

Дикунка. Підемо хоч погріємося біля багаття, а завтра поговоримо з вождем про те, як нам бути.

Швидкий Олень. Йдемо.

Дикунка (до дитини). Гусяче Перо, чому не горить вогонь? Чи ти не давав йому їжі?

Гусяче Перо (плаче). Я годував його і вдень, і вночі, не стуляючи очей, але дух вогню залишив нас.

Швидкий Олень. О горе нам! Напевно, духи розгнівалися на нас і тепер нам загрожує загибель (плачуть, падають на коліна, простягаючи руки до небес).

Усі разом. Духи, допоможіть, оживіть наш вогонь!

Кліо. А зараз здогадайтеся про кого буде йти мова?

(Сценка про Клеопатру)

Клеопатра. Я – Клеопатра! Правила Єгиптом 21 рік разом з моїми братами. Була у шлюбі з римським полководцем Марком Антонієм. Я була останнім правителем незалежного Стародавнього Єгипту. Від Цезаря мала сина, від Антонія двох синів і доньку. Про мене вже за життя створювали легенди, я – цариця, безсумнівно, найзнаменитіша з усіх жінок античності. З моїм профілем друкували монети. У мене хвилясте волосся, великі очі, виступаюче підборіддя і ніс з горбинкою. Багато істориків давнини говорили, що я відрізнялася потужною чарівністю, відмінно користувалася цим для зваблення, і до того ж, мала чарівний голос і блискучий, гострий розум. Саме так писав про мене Плутарх, стародавній історик. Читайте. Любіть історію Стародавнього Єгипту і ви дізнаєтесь про мене ще багато цікавого.

Кліо. Дуже цікава історія Стародавньої Греції.

В ті часи, коли в Греції виникали міста-держави, тисячі людей від'їжджали за моря, щоб назавжди оселитися в чужих краях. Чому? Що змушувало їх кидати рідну домівку та переселятися в да­лекі невідомі країни?

Перегляньте сценку про те, як збиралися в далеку дорогу пе­реселенці. Дайте відповідь: "Хто і з яких причин залишав в VІІІ-VІ ст. до н.е. Грецію?"

(Сценка)

Далекий шлях переселенців…

Слова ведучого. Греки виїжджали за море із різних міст. Уявіть собі, що ви опинилися, наприклад, в Коринфі – багатому торговому місті, що розташоване на півострові, який відділяє Пелопоннес від Середньої Греції. Тут зібралося декілька сотень від’їжджаючих. Вони знайомляться один з одним, запитують про причини, через які кожен з них залишає батьківщину.

1-й селянин.Я бідний селянин. В нашій долині краще мене ніхто не вміє орати землю. Але що з того! Ділянка моя високо в горах, землі в долині захопили аристократи. Скільки не працюй, а з бідноти не виберешся. Може бути, на чужині я знайду своє щастя.

2-й селянин.У мене справи гірші за твої. Як поставили мені на ділянці борговий камінь, втратив я спокій, прокинусь вночі і думаю: хоч не стати б мені рабом-боржником. Вирішив я покинути і закладену ділянку, і рідне село. Кажуть, за морем є країни, де скільки хочеш землі і вона родюча, як на берегах Нілу.

Слова ведучого. Тут до них підійшов гарно одягнений грек.

1-й селянин.Хто ти такий? Не схоже, щоб голод та борги змусили тебе залишити свою домівку.

Торговець. Ви вгадали. Я торговець і живу тут - в Коринфі. Люди розповідали, що в заморських країнах добре обмінюють пшеницю і рабів на грецькі товари: розписні вази, вовняні тканини, вино та оливкове масло. Я попливу з вами, морська торгівля сповнена небезпек, але, можливо, вона збагатить мене.

Слова ведучого. В розмову втрутився ткач-ремісник, який раніше проживав на одному із островів Егейського моря.

Ремісник. Мені довелося назавжди залишити рідне місто. Я підняв народ на боротьбу проти аристократів. Почалося повстання, але вони отримали перемогу, мені довелося на першому ж кораблі втікати.

Слова ведучого. Один із присутніх похмуро мовчав і не втручався в розмову.

1-й селянин. Хто ти? Дивлячись на твій одяг та вигляд можна сказати, що ти належиш до аристократів. Що змусило тебе приєднатися до від’їжджаючих?

Аристократ. Ви не помилилися. Я належу до давнього знатного роду. Я був правителем в своєму місті, але одного разу вночі мені довелося покинути свою домівку, яка переповнена багатствами та рабами. Вірний слуга повідомив мені, що в місті виникло народне повстання, багато знатних людей було вбито у власних ліжках. Ця страшна звістка спіткала мене зненацька. Як сказав поет: «Я на корабель втікача багатий дім мій проміняв».

Слова ведучого . Так розмовляли між собою ці різні люди.

ПИТАННЯ: Представники яких верств населення від'їжджають? Чому? Назвіть причини Великої грецької колонізації?

Ведучий.

Загадкова дорога історії привела нас сьогодні до часів, які засвідчили виникнення держави українського народу. Назва цієї держави – Київська Русь.

Змінювали один одного князі. Зростав, розбудовувався, міцнів Київ. Збільшувалася територія князівства за рахунок приєднання сусідніх земель.

Кліо. Згадаємо наших видатних князів (питання до учнів).

Відповіді: Кий, Аскольд, Дір, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир, Ярослав, Володимир Великий

(Сценка про князя Олега

Віщий Олег у легенді й історії

Автор. Після одного з вдалих походів на далекий Царгород князь Олег бенкетував зі своїми воєводами. І тут до княжих палат увійшов сивоголовий, зсутулений від прожитих літ, віщун.

Віщун: Доброго дня, княже Олеже! Прийшов я до тебе, щоб віщувати тобі велику перемогу у майбутньому. Хай потішать тебе, твоїх воєвод і дружину цим пророцтвом.

Олег: Дякую тобі, але хотів би дізнатися в якому бою я зустріну свою смерть?

Віщун: Як не дивно, а зустрінеш ти смерть не в полі бою, а від свого улюбленого коня.

Автор: Моторошна тиша запанувала в палатах, раптом скінчився бенкет, розійшлися розгублені воєводи, настав ранок.

Олег: Не сідлайте більш коня, хай стоїть і їсть у стайні до мого страшного дня.

Автор: І знову були походи, битви, Олегові перемоги, смерть обминала його, так минуло 5 років, знову в княжих палатах був гучний бенкет.

Олег: А де ж мій кінь? Слуги, приведіть мені мого коня!

Слуга: Князю, коня вже давно нема, давно помер, від нього лишилися тільки голі кості.

Князь: Брешуть, дурять віщуни! Бач, кістки коня, поїду подивлюся хоч де вони.

Автор: Верхи прискакав Олег за місто, зіскочив з коня, став ногою на череп і раптом з нього виповзла змія, обвилась, вп’ялася в ногу, скрикнув князь і впав від болю. Смерть прийшла від улюбленого коня.

Олег: Не чекав. Не вірив віщуну!

Ведуча.А здогадайтеся про кого з історичних героїв буде йти мова у наступному сюжеті?

(Сценка про Данила Галицького)

Данило Галицький.Доброго дня, шанувальники історії! Я - руський князь з династії Романовичів, правитель князівства. Перший король Русі - України. Син князя Романа та візантійської принцеси - Єфросинії-Анни. Належу до старшої на Русі гілки роду Мономаховичів, династії Романовичів (Рюриковичів).

Після тривалої та напруженої боротьби відновив і розбудував свою державу, створену моїм батьком. Я чинив впертий опір монгольскій експансії, вів боротьбу з західними сусідами, які постійно втручалися у внутрішні справи моєї держави. За час мого князювання розквітли міста, були побудовані Холм, Львів, Кременець, Данилів. Я переніс столицю своєї держави до Холму.

Час мого князювання був добою найбільшого економічно - культурного піднесення та політичного посилення моєї держави. Маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, за моє правління моя держава зробилася найбільшою державою в Європі, стала прообразом першої української національної держави.

Кліо. Запорізька Січ. Козаччина. Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня. Синонім свободи, людської й національної гідності, талановитості.

Нашої заслуги в тім не бачу,

Нашої не знаю в тім вини,

Що козацьку бунтівливу вдачу

Нам лишили предки з давнини.

Ведучий. Та хто ж вони – козаки?

Сценка “Як у козаки приймали” (учні 4 класу)

(Козаки сидять за столом та пишуть листа, входе парубок)

Парубок. Добрий день, люди добрі!

Кошовий. Гей, побратиме, а хто це до нас на Січ забрів?

Козак писар. Та це, мабуть, батьку, чолов'яга прийшов у козаки проситися!

Кошовий. А ну-мо, підійди, підійди ближче, чоловіче! Не бійся! Так! Звідкіля ти такий? Розкажи нам.

Парубок. 3 Тверської я, батьку, здалеку. Довго добирався, йшов пішки, плив човном через пороги Дніпра.

Кошовий. Ну, добре, добре. У Бога віриш?

Парубок. Вірю.

Кошовий. Ану перехрестись! (парубок хреститься ). А горілку п`єш?

Парубок. П'ю.

Кошовий. Виходить, ти вільний парубок? Дружини не маєш? Гуляєш вільно. Як вітер по степу!

Парубок. Та вільний, хоч мав пута у подобі жінки.

Кошовий. То ти покинув жінку? Еге - ге, недобре це діло, чоловіче!

Парубок. Кинув батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити. Як можна с такою жити?

Кошовий. О, то ти справжній козак! (плескає козака по плечу). Запиши його писарю.

Писар. Як кличуть тебе хлопче?

Кошовий. Та, не питай його, а так і пиши - козак Борщ!

Ведучий.Так хто ж нам скаже про умови прийому на Січ?

Відповіді:

1. Знання української мови.

2. Бути православним і знати Біблію.

3. Вміло володіти зброєю.

4. Бути неодруженим.

5. Дотримуватись традицій.

Ведучий. Згадаймо славетних гетьманів?

( Питають у дітей)

Слайдова презентація

А про якого гетьмана ця сценка?

Сценка про Мазепу та Мотрю у виконні учнів 9 класу

Гетьман: Моя сердечна кохана Мотронька! Поклін мій віддаю Вам, моє серденько, а при поклоні посилаю Вам гостинця - книжечку і обручик діамантовий, прошу теє за вдячне прийняти, а мене в любові своїй невідмовно ховати, закидати Бог з ліпшим привітаю.За тим цілую уста коралеві, ручки біленькі і всі приваби тільця біленького, моя любенька кохана!

Козак: Пане гетьману, до палацу прибула карета.

Гетьман: Хто?

Козак: Не відомо поки що, але карета вашого кума - Кочубея.

Гетьман: Кочубея? Чого це так пізно?

Козак: Просять, Вас Вельмишановний гетьману впустити!

Гетьман: Впустіть!!! (Сидить гетьман, вбігає Мотря, падає у коліна).

Мотря:Любий мій гетьману! Прийми мене, не відсилай і вислухай!

Гетьман: Що ти, що ти встань з колін! Моє серденько, найліпша, найлюб'язніша Мотренько!

Мотря: Кохаю я тебе, більше за життя своє. Говорила я про це матері та батьку. Але слухати вони цього не хочуть. Посадили мене у кімнату, голодом морили, хліба та води не давали, називали мене блудницею. Дорікали мені на те, що хрещений батько ти, і церква стане на заваді нашому шлюбові. Нестерпне моє життя без тебе. Дозволь залишитися мені у тебе, до віку буду тебе любити, мій милий, коханий.

Гетьман: Моє серденько, мій квіте рожевий! Сама знаєш, як серденько, шалено люблю я тебе. Звертався я до батька твого й до Святійшого Синоду з проханням дозволити нам одружитися. Але відповідь одна - ні! Старший я тебе на 60 років, та й ще ж і хрещений батько твій!

Мотря: Не гони мене, не гони! Світ не милий мені без тебе.

Мазепа: Ні, Мотренька, їдь додому. Твоя родина по всьому світові розголосить, що взяв я у них дочку у ночі ґвалтом і держу у себе замість наложниці. А друга причина, якщо ти залишишся, то не зможу я витримати. Мусимо ми з тобою подружжям жити, а потім прийшло б прокляття від церкви, щоб нам з тобою не жити на цім білім світі. А я не можу того дозволити собі, їдь моє серденько, змирись, покайся перед батьками.

Охорона, охорона!!! Відвезіть Мотреньку до батьків.

Ведуча:

Ми любимо небо і квіти,

І сонце нам шле свій привіт.

Ми роду козацького діти,

Землі української цвіт.

Ведучий оголошує музичний номер

Звучить українська патріотична пісня

Кліо.А зараз ми вас перевіремо на знання історії.Оголошується історична вікторина.

Історична вікторина

Запитання турніру:

1. Кого з київських правителів називають «тестем Європи»? (Ярослава Мудрого)

2. Християнство в Київській Русі було прийнято в? (988 році)

3. Хто з князів, збираючись у похід проти ворогів, шляхетно попереджав: «Іду на Ви»? (Святослав)

4. Як називали Вікінгів у Київській Русі? (Варяги)

5. Яку силу природи уособлював бог Перун? (Бог грому і блискавок)

6. Чому князя Ярослава прозвали Мудрим? (За сприяння розвитку культури, освіти, писемності, архітектури)

7. Хто з князів започаткував карбування власних грошей? (Володимир Великий)

8. Чому галицького князя Ярослава прозвали Осмомислом? (Тобто мудрий, який має 8 розумів)

9. Хто є автором «Повісті минулих літ»? (Ченець Києво-Печерського монастиря Нестор)

10. В якому році було прийнято «Правду Ярославичів»? (У 1072 р.)

11. Що в перекладі означає назва «Ісландія»? («Країна льоду»)

12. Як називали арабських кочовиків-скотарів? (Бедуїни)

13. Головною арабською святинею вважався храм … (Кааба)

14. Як звали верховного бога скандинавів? (Одін)

15. Назвіть чернечі ордени (орден бенедиктинців, орден цистерціанців, францисканців, домініканців)

16. Хто створив слов’янську абетку? (Кирило і Мефодій)

17. В якому році було споруджено Софіївський собор? (1037)

18. Який твір написав Володимир Мономах? («Повчання дітям»)

19. За правління якого імператора Візантія досягла свого найвищого розквіту? (Юстиніана I)

20. Назвіть три стани середньовічного суспільства (ті, що моляться – духовенство; ті, що воюють – рицарі; ті, що працюють – селяни)

Розтлумачте терміни :

1. Вотчина – (феодальна земельна власність)

2. Віче – (народні збори)

3. Васал – (феодал, котрий одержував землю від сеньйора і залежав від нього)

4. Ізгої – (особи, позбавлені звичного суспільного становища)

5. Літописи – (історичні твори, в яких розповіді про події та факти подаються за роками)

6. Тріумвірат – (правління трьох осіб)

7. Схизма – (церковний розкол, поділ церкви на католицьку і православну)

8. Хрестові походи – (завойовницькі походи європейців на Схід з метою врятування Гроба Господнього в Єрусалимі)

9. Мозаїка – (зображення з різнокольорових шматочків скла)

10. Закупи – (селяни, котрі потрапляли в кабалу до землевласників через невідпрацьований борг - купу)

11. Фреска – (картина, написана фарбами по свіжій вологій штукатурці)

12. Капітулярії – (закони і розпорядження франкських королів)

13. Цех – (це об‘єднання ремісників однієї або кількох професій )

14. Вітражі – (віконне скло, складене зі шматочків кольорового скла)

15. Арбалет – (механічний пристрій, з якого можна було пускати стріли)

16. Конклав – (з латини означає «замкнена кімната», де обирали папу Римського)

17. Єресь – (релігійне вчення, що заперечує основи панівної церкви)

18. Десятина – (податок, який платили християни на користь церкви)

19. Ваганти – (у Середні віки так називали мандрівних школярів, священників, які заробляли на прожиття складанням віршів та пісень)

20. Руни – (давня писемність народів Північної Європи)

Додаткові запитання:

1. Як звали князя, якому кияни докоряли такими словами: «Князю! Ти шукаєш чужих земель, а свою рідну зневажаєш!» (Святослав)

2. Скальди – це…(давньоскандинавські поети - співці)

3. В якому році було запроваджено християнство на Русі? (988 рік)

4. Як називаються війни, чвари, суперечки між князями? (міжусобиці)

5. В якому році була побудована Києво-Печерська Лавра? (1054 рік)

6. Що таке Божий суд? (це встановлення вини чи невинності звинуваченого через випробування його хрестом, освяченим хлібом, розпеченим залізом, зануренням руки в окріп)

7. В якому році турки захопили Константинополь? ( 1453 рік)

Ведучий. Так, історія має незабутні сторінки, які треба пам’ятати!

Дякуємо тобі, Кліо, за ту радість, що ти нам даруєш. Спасибі за твої уроки мужності і добра!

Кліо. Хожденье по векам и эрам

Нам можно продолжать и продолжать.

Нам знания истории лиш в помощь,

Так что учтите, надо поднажать.

Скажу я вам одно, ребята,

Простите если повторюсь,

Историю читайте увлеченно,

Иначе я обижусь, рассержусь.

Стремились провести мы этот вечер

С большою пользою для вас.

Мои друзья все постарались,

Вы не судите строго нас.

А под конец мы крикнем «Браво»

Давайте вместе детвора.

Истории великой – слава!

Истории – ура, ура, ура!

Коментарi