Ви знаходитесь тут:
- Головна
- Сторінки вчителів
- Українська мова та література
- Схеми аналізу
Схеми аналізу
Розбір слова за будовою
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Закінчення і його значення. 2.Основа. 3.Корінь (добір одного-двох поріднених слів). 4.Префікс, суфікс (добір одного-двох слів з таким самим префіксом, суфіксом). | узбережжя я узбережж береж-прибережний, бережок уз-узлісся, узбіччя ж-Запоріжжя |
Словотвірний розбір слова
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Слово у початковій формі. | 1.по-зимовому |
| 2.Від якого слова утворене. | 2.Утворене від зимовий |
| 3.Твірна основа. | 3.Твірна основа зимов |
| 4.Словотворчі префікси, суфікси. | 4.Слово утворене за допомогою префікса по і суфікса ому |
| 5.Спосіб утворення. | 5.Префіксально-суфіксальний спосіб творення |
Схема розбору іменника
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Назва частини мови. 2.Початкова форма (Н.в. одн.) 3.Лексико-граматичні особливості: а) власна чи загальна назва; б) істота чи неістота; в) конкретний чи абстрактний; г) одиничний чи збірний. 4.Граматичні значення: а) відмінок, відміна, група; б) число; в) рід. 5.Синтаксична роль. | На білу гречку впали роси. Гречку – іменник, поч.ф. – гречка, заг.н., неіст., конкр., збірн., З.в., І в., тв.гр., одн., ж.р., додаток. Роси – іменник, поч.ф. – роса, заг.н., неіст., конкр., збірн., Н.в., І в., тв.гр., мн., ж.р., підмет. |
Схема розбору прикметника
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Назва частини мови. 2.Початкова форма. 3.Розряд за значенням. 4.Граматична форма (повна чи коротка). 5.Граматичні значення: а) рід; б) число; в) відмінок, група. 6.Ступінь порівняння. 7.Синтаксична роль. | Веселий гомін затихав. Веселий – прикм.; поч.ф. – веселий; якісний; повна ф., тв.гр.; ч.р.; одн.; Н.в.; означення. |
Розбір числівника як частини мови
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Частина мови. 2.Початкова форма. 3.Розряд. 4.Група за складом. 5.Рід (якщо є), число (якщо є). 6.Відмінок. 7.Синтаксична роль. | У п’ятому класі не було двох учнів. П’ятому – числ.; поч.ф. – п’ятий; порядковий; ціле число; просте; ч.р.; однина; М.в.; означення. Двох – числ.; поч.ф. – два; кількісний; ціле число; просте; Р.в.; додаток. |
Розбір займенника як частини мови
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Частина мови. 2.Початкова форма. 3.Розряд. 4.Рід (якщо є), число (якщо є). 5.Синтаксична роль. | Йому знову захотілося побачити Одарку біля себе. Йому – займ.; поч.ф. – він; особовий; ч.р.; одн.; Д.в.; додаток. Себе – займ.; поч.ф. – себе; зворотн.; Р.в.; обставина. |
Розбір дієслова як частини мови
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Частина мови. 2.Початкова форма (інфінітив). 3.Вид. 4.Перехідність. 5.Спосіб. 6.Час. 7.Число, особа (або рід). 8.Стан. 9.Дієвідміна. 10.Синтаксична роль. | Я славлю дружбою піснею своєю. Славлю – дієслово; поч.ф. - славити; недок.; перех.; дійсн.; теп.ч.; одн.; 1-ша ос.; активний стан, ІІ дієвідмін.; присудок. |
Схема розбору прислівника
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Частина мови. 2.Розряд за значенням. 3.Ступінь порівняння, його форма (якщо є). 4.Синтаксична роль. | Навіщо тут вночі блукаєш ти, дитино нерозумна? Навіщо – прислівник; мети; обставина мети. Тут – прислівник, місця, обставина. Вночі – прислівник, часу, обставина. |
Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Частина мови, її форма. 2.Початкова форма. 3.Активний чи пасивний. 4.Вид. 5.Час. 6.Число. 7.рід (в однині). 8. Відмінок. 9.Синтаксична роль. | Виоране зранку поле чорніло здалека. Виоране – особл.ф.дієслова – дієприкметник; поч.ф. – виоране; пас.; док.в.; мин.ч.; одн.; с.р.; Н.в., означення. |
Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Частина мови, її форма. 2.Вид. 3.Від перехідного чи неперехідного дієслова утворений. 4.Синтаксична роль. | Сон, улетівши до хати, бере Харитю під своє крило. Улетівши – особлива ф.дієслова – дієприкметник; док.в.; від неперех.дієсл.; обставина. |
Схема розбору прийменника
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Частина мови, її форма. 2.Похідний чи непохідний. 3.Простий, складний чи складений. 4.Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. | Поміж березами дівча іде. Поміж – прийм.; похідн.; складн.; з О.в. |
Схема розбору сполучника
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Частина мови. 2.Що з’єднує сполучник? 3.Сурядний чи підрядний. 4.Група за значенням. 5.Група за будовою. | На зорі задививсь хлопчина, але своєї не знайшов. Але – сполучник; з’єднує частини речення; сурядний; протиставний; простий. |
Схема розбору частки
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Частина мови. 2.Розряд за значенням. 3.Особливості правопису (якщо є). | Пішов би я до дівчини, та не знаю, де живе. Би – частка, формотворча; пиш.окремо. Не – частка; заперечна; пиш.окремо. |
Схема розбору вигуку
| Послідовність розбору | Приклади |
| 1.Частина мови. 2.Група за значенням. 3.Група за будовою. 4.Розділові знаки. | Ах, скільки струн в душі дзвенить. Ах – вигук; емоц.; непохідн.; виділяється комою. |
Синтаксичний розбір словосполучення
| 1.Виділити словосполучення з речення. 2.Назвати головне і залежне слова, поставити питання. 3.Визначити вид словосполучення за головним словом (іменне, дієслівне, прислівне). 4.Вид підрядного зв’язку. 5.Зобразити словосполучення схематично. | Крута балка починалася одразу ж за селом. Крута балка – іменне, узгодження. |
Схема розбору простого речення.
1.Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
2.Тип за наявністю емоційного забарвлення: окличне чи неокличне.
3.Тип за структурою: двоскладне чи односкладне, різновид односкладного речення.
4.Повне чи неповне.
5.Головні члени речення, їхній тип, способи вираження.
6.Поширене чи непоширене.
7.Другорядні члени речення, їхні види, способи вираження.
8.Ускладнене чи неускладнене. Характер ускладнення.
Небо бринить, немов напнуте (О.Гончар).
Розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене порівняльним зворотом.
Схема розбору складносурядного речення
1.Тип за метою висловлювання.
2.Тип за наявністю емоційного забарвлення.
3.Кількість частин (простих речень).
4.Смислове відношення між частинами.
5.Засіб вираження сурядного зв’язку.
6.Далі кожну частину розбирати як просте речення.
Око бачить далеко, а розум ще далі.
Складне, складносурядне, розповідне, неокличне, складається з двох частин, між якими сурядний зв'язок, виражений протиставним сполучником а. Обидві частини двоскладні, поширені, перша – повна, а друга – неповна.
Схема розбору складнопідрядного речення
1.Тип за метою висловлювання.
2.Тип за наявністю емоційного забарвлення.
3.Головна і підрядна частини.
4.Характер віднесеності підрядної частини до головної: пояснює слово в головній чи головну частину в цілому.
5.Тип опорного слова: іменник, вищий ступінь порівняння прикметника або прислівника, слово зі значенням мислення, мовлення, почуттів тощо; наявність у головній частині вказівних займенників.
6.Значення підрядної частини: як вона пояснює головну, на яке питання відповідає.
7.Засіб зв’язку в підрядній частині: сполучники, сполучні слова.
8.Накреслити схему.
9.Пояснити розділові знаки.
10.Кожну частину розглянути окремо як просте речення.
Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей.
Складне, складнопідрядне, спонукальне, окличне, з підрядним означальним.
Головна частина (Вживайте якомога більше слів,).
Підрядна частина (які підкреслюють шанобливе ставлення до людей).
Підрядна частина пояснює опорне слово слів, виражене іменником, відповідає на питання яких?, пов’язана з головним за допомогою сполучного слова які.
Головна частина – односкладне означено-особове речення, поширене, повне.
Підрядна частина – двоскладне, поширене, повне речення.
Схема розбору складних речень з кількома підрядними (ускладнених складних речень)
1.Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне чи спонукальне.
2.Тип за наявністю емоційного забарвлення: окличне чи неокличне.
3.Тип відповідно до характеру синтаксичного зв’язку між кількома підрядними:
а) кількість частин (простих речень);
б) головна і підрядні частини;
в) чи є супідрядний зв'язок? між якими частинами?
г) супідрядність однорідна чи неоднорідна?
чи те саме пояснюють підрядні частини (те саме слово в головній, різні слова, усю головну частину в цілому)?
чи однакові за значенням? на те саме питання відповідають чи на різні?
приєднуються до головної за допомогою того самого (синонімічного) засобу зв’язку чи різних?
д)чи є послідовний підрядний зв'язок? між якими частинами?
4.Складні речення у структурі ускладненого:
а) складносурядні;
б) складнопідрядні.
5.Аналіз кожного з цих типів як складних.
Догори
raliyupododez
2015-12-01 18:16:25[url=http://dapoxetine-cheapestpricepriligy.com/]Dapoxetine Online[/url] Doxycycline Shelf Life http://furosemide-lasixonline.net/...
sedoreteveli
2015-11-27 02:35:28[url=http://dapoxetine-cheapestpricepriligy.com/]Priligy[/url] Doxycycline Hyclate 100 Mg http://furosemide-lasixonline.net/...