Конспект уроку

з української мови

Тема: Повторення та узагальнення вивченого про прикметник.

(на основі творів Т. Шевченка)

Вчитель української мови

та літератури

Кузнєцова О.М.

2014р.

Тема. Повторення та узагальнення вивченого про прикметник.

(на основі творів Т. Г.Шевченка).

Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів про прикметник, як самостійну частину мови;

розвивати та закріпити навички правильно визначати морфологічні ознаки прикметників, їх синтаксичну роль;пам'ять, увагу, культуру усного та писемного мовлення;розбір прикметника як частини мови.

виховувати почуття поваги та пошани учнів до творчості Т.Г.Шевченка.

Тип уроку: урок повторення, узагальнення й систематизації знань.

Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, роздавальний матеріал для роботи в групах, «Кобзар», повість С. Васильченка «Широкий шлях».

Епіграф до уроку:

Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять на небокраї,

Та в далеч з наймолодшими іде

Пророк Зорі, що землю всю осяє.

М.Рильський

Хід уроку

1. Організаційний момент

Вступне слово вчителя:

Доброго дня дорогі діти, присутні! Всі ви знаєте, що з приходом весни, в перші березневі дні ось уже багато років в Україні народ вшановує пам’ять Великого Пророка української нації, Славного Поета, Відомого Художника та Провідника кожного з нас – Тараса Шевченка.

Відомо, що коли дають характеристику народові, то передовсім називають його найталановитіших, найкращих представників.

Український народ, Україна – це Шевченко. У ньому – наша сила, наша істина, історія, буття, наші болі і мрії.

Шевченко – вершина родового українського дерева. Коли б волею якоїсь надзвичайної сили наш народ постав би перед необхідністю з-поміж усіх книжок вибрати дві, то він узяв би Біблію та «Кобзар» - Євангеліє від Тараса. Без першої був би неповноцінний духовно, а без другої – немислимий як народ.

У цьому році ми відзначаємо 200 річча від дня народження Т. Г. Шевченка.

(показ презентації)

Читання вірша з презентації

2. Оголошення теми, мети уроку

Слово вчителя:

Діти, на сьогоднішньому уроці ми з вами черговий раз повернемося до творчості Т.Г.Шевченка. А зробимо ми це для того, щоб повторити та узагальнити наші знання про прикметник, як самостійну частину мови.

Я думаю, що поезії Шевченка, а також повість С. Васильченка «Широкий шлях», з якою ми познайомилися в п’ятому класі, допоможуть нам закріпити навички правильно визначати морфологічні ознаки прикметників, їх синтаксичну роль; розвивати творчі вміння правильно використовувати прикметники у мовленні.

Тож давайте спробуємо сформулювати мету нашого уроку:

Повторити…

Узагальнити…

Навічитися…

Розвивати…

Виховувати…

Перш, ніж перейти безпосередньо до основної частини нашого уроку, я пропоную пригадати деякі відомості про прикметник і дати відповіді на питання словами «так» чи «ні»

Фронтальне опитування:

1. Прикметник – це службова частина мови? (Ні)

2. Прикметник означає дію або стан предмета? (Ні)

3. Прикметник відповідає на питання який? чий? котрий? (Так)

4. Прикметник у реченні виступає додатком? (Ні)

5. Чи згодні ви з тим, що прикметник має три ступені порівняння? (Так)

6. Прикметник має три розряди? (Так)

7. Прикметник вживається тільки в повній формі? (Ні)

8. Ступені порівняння прикметника в українській мові мають дві форми? (Так)

9. Прикметник не відмінюється за відмінками? (Ні)

10. Прикметник змінюється за родами і числами? (Так)

11. Прикметник має форму кличного відмінка? ( Ні)

12. Прикметник вказує на ознаку предмета? (Так)

3. Основний зміст уроку

Виконання вправ і завдань

Отже, для того, щоб перейти до виконання вправ, ми протягом уроку будемо давати відповіді на ряд запитань.

Тому, зараз пригадаймо

- Яка частина мови називається прикметником?

- Які граматичні ознаки прикметника ви знаєте?

- Чим прикметник найчастіше виступає в реченні?

Робота з текстом

Ми пригадали граматичні ознаки прикметника і на нас чекає завдання. З тексту, який є уривком повісті С. Васильченка «Широкий шлях», виписати прикметники, визначити їх рід, число, відмінок.

«…Невесела у Шевченка зимою та восени хата – стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід, од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата, як хата, - суму мов не було того… Сад темний, густий, бур’янами зарослий. За садом ховалось сонце. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті, тихим, рожевим, у білій на стіні глині. Вперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі…»

(Учні зачитують відповіді)

Ну що ж, граматичні ознаки прикметника ви пригадали, а зараз дайте відповіді на питання:

- На які групи за значенням поділяються прикметники?

- Які прикметники називаються якісними? відносними? присвійними?

Робота в групах

Завдання для груп:

1 група:

Завдання 1: Визначити у словосполученнях групу прикметників за значенням:

Талановитий поет –

Солом’яна стріха –

Дніпр широкий –

Тарасова книжка –

Завдання 2: Утворити від поданих іменників прикметники:

Старість, юність, цікавість, талант, розум, велич, молодість, обдарованість.

З одним із прикметників скласти речення про Шевченка.

2 група:

Завдання 1: Визначити у словосполученнях групу прикметників за значенням:

Зоря вечірняя –

Доля молода –

Небо голубеє –

Поетові вірші –

Завдання 2: Утворити від поданих іменників прикметники:

Солома, Україна, село, ніч, вечір, мова, дерево, глина.

З одним із прикметників скласти речення про Шевченка.

3 група:

Завдання 1: Визначити у словосполученнях групу прикметників за значенням:

Блідий місяць –

Садок вишневий –

Стара ряднина –

Шевченкова хата –

Завдання 2:Утворити від поданих іменників прикметники:

Тарас, Григорій, Микита, Йосип, Марина, Катруся, Ярина, Оксана.

З одним із прикметників скласти речення про Шевченка.

( Учні зачитують відповіді)

І з цим завданням ви впорались чудово. Молодці!

Театральна хвилинка

Два учні - актори показують за допомогою міміки показують прочитані з листочків прикметники. Всі учні відгадують.

Прикметники: сумний, плаксивий, розумний, веселий, усміхнений, вухатий, красивий, сонний, злий, носатий, язикатий, похмурий.

Я бачу, що і актори ви хороші. А зараз пригадайте:

- Які є способи творення прикметників?( ПІДРУЧНИК СТ.

- За допомогою чого творяться прикметники?

Кожна група отримує уривки з поезій Т.Шевченка, виписує виділені прикметники, визначає їх спосіб творення.

1група:

Чорнобрива, кароока,

Вилитая мати,

Тільки смутна, невесела…

«Княжна»

2 група:

Орли, орли ви сизокрилі,

Поки вам лихо не приснилось,

Хоч невеличке, хоч на час!

А там під лавою в шиночку

Сховаєтесь у холодочку…

«Дурні та гордії ми люди»

3 група:

Глянь на мене, чорнобриву,

Моя доле неправдива,

Безталанна я!

«Якби мені черевики…»

Ну і з цим завданням ви впорались.

Дослідницька робота

Для того, щоб виконати наступну вправу, пригадайте

- Коли не з прикметником пишеться окремо? Коли – разом?

- У яких випадках пишемо –н- або –нн- у прикметниках?

Творча робота (для сильніших учнів)

Написати твір-роздум на тему: « Геній української літератури – Шевченко»

( використовуючи прикметники)

Словниковий диктант

Нещасливий; безталанний; не багатий, а бідний; давноминулий; багатогранний;

народно-визвольний; світло-зелений; довговічний; волелюбний; невідомий; не злий, а добрий; нецікавий; славнозвісний; літературно-краєзнавчий.

( Взаємоперевірка диктанту учнями, коментування слів)

Робота з підручником

Опрацювання схеми розбору прикметника як частини мови (ст._________)

Самостійна робота

Зробити синтаксичний розбір речення, виписати прикметник, розібрати його як частину мови:

Сім’я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає.

Вечірня – прим., поч. ф. – вечірній, яка?, відносн., жін. р., одн., Н.в., повн., стягн., м’яка гр., означ.( Розібрати прикметник як частину мови)

Асоціативний ряд

Ну і на завершення я пропоную дібрати якомога більше прикметників до слова Шевченко:

Шевченковеликий, талановитий, відомий, славнозвісний, мудрий, могутній, обізнаний, багатогранний, славний, обдарований та інші.

(прикріпити до портрета Шевченка)

5. Підсумок уроку

Слово вчителя:

Сьогодні на уроці ви всі були активними і ми з вами змогли повторити відомості про прикметник, як самостійну частину мови, змогли підготуватися до написання контрольної роботи.

А ще, діти, ми згадали творчість Великого Генія українського народу Т.Шевченка. Минають роки, а його слово живе, кличе нас на нові подвиги, кличе до єдності, віри і любові.

І сьогодні, живучи у незалежній державі – Україні, ми з гордістю можемо сказати:

В сім’ї українській і по всьому світу

Ти живеш із нами, завжди серед нас.

Ти дзвениш у пісні, в полум’янім слові,

В ореолі слави, любий наш Тарас.

Ми йдемо до тебе, Кобзарю, за твоєю мудрістю, яка сонцем правди і віри витає над Україною. І хочеться, щоб не збилися ми з путі, щоб могли чесно глянути Тобі у вічі і гордо сказати, що «у нас нема зерна неправди за собою».

6. Оцінювання учнів (прикріпити свою оцінку на шкалі оцінювання)

7. Домашнє завдання:

1. Скласти тести з теми прикметник

2. Намалювати, створити опорну схему.

Повторити…

Узагальнити…

Навчитися…

Розвивати…

Виховувати…

«…Невесела у Шевченка зимою та восени хата – стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід, од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата, як хата, - суму мов не було того… Сад темний, густий, бур’янами зарослий. За садом ховалось сонце. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті, тихим, рожевим, у білій на стіні глині. Вперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі…»

«…Невесела у Шевченка зимою та восени хата – стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід, од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата, як хата, - суму мов не було того… Сад темний, густий, бур’янами зарослий. За садом ховалось сонце. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті, тихим, рожевим, у білій на стіні глині. Вперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі…»

«…Невесела у Шевченка зимою та восени хата – стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід, од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата, як хата, - суму мов не було того… Сад темний, густий, бур’янами зарослий. За садом ховалось сонце. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті, тихим, рожевим, у білій на стіні глині. Вперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі…»

«…Невесела у Шевченка зимою та восени хата – стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід, од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата, як хата, - суму мов не було того… Сад темний, густий, бур’янами зарослий. За садом ховалось сонце. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті, тихим, рожевим, у білій на стіні глині. Вперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі…»

«…Невесела у Шевченка зимою та восени хата – стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід, од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата, як хата, - суму мов не було того… Сад темний, густий, бур’янами зарослий. За садом ховалось сонце. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті, тихим, рожевим, у білій на стіні глині. Вперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі…»

Робота в групах

1 група:

Завдання 1: Визначити у словосполученнях групу прикметників за значенням:

Талановитий поет –

Солом’яна стріха –

Дніпр широкий –

Тарасова книжка –

Завдання 2: Утворити від поданих іменників прикметники:

Старість, юність, цікавість, талант, розум, велич, молодість, обдарованість.

З одним із прикметників скласти речення про Шевченка.

2 група:

Завдання 1: Визначити у словосполученнях групу прикметників за значенням:

Зоря вечірняя –

Доля молода –

Небо голубеє –

Поетові вірші –

Завдання 2: Утворити від поданих іменників прикметники:

Солома, Україна, село, ніч, вечір, мова, дерево, глина.

З одним із прикметників скласти речення про Шевченка.

3 група:

Завдання 1: Визначити у словосполученнях групу прикметників за значенням:

Блідий місяць –

Садок вишневий –

Стара ряднина –

Шевченкова хата –

Завдання 2:Утворити від поданих іменників прикметники:

Тарас, Григорій, Микита, Йосип, Марина, Катруся, Ярина, Оксана.

З одним із прикметників скласти речення про Шевченка.

1група:

Чорнобрива, кароока,

Вилитая мати,

Тільки смутна, невесела…

«Княжна»

2 група:

Орли, орли ви сизокрилі,

Поки вам лихо не приснилось,

Хоч невеличке, хоч на час!

А там під лавою в шиночку

Сховаєтесь у холодочку…

«Дурні та гордії ми люди»

3 група:

Глянь на мене, чорнобриву,

Моя доле неправдива,

Безталанна я!

«Якби мені черевики…»

1група:

Чорнобрива, кароока,

Вилитая мати,

Тільки смутна, невесела…

«Княжна»

2 група:

Орли, орли ви сизокрилі,

Поки вам лихо не приснилось,

Хоч невеличке, хоч на час!

А там під лавою в шиночку

Сховаєтесь у холодочку…

«Дурні та гордії ми люди»

3 група:

Глянь на мене, чорнобриву,

Моя доле неправдива,

Безталанна я!

«Якби мені черевики…»

Схема розбору прикметника

Послідовність розбору

Приклади

1.Назва частини мови.

2.Початкова форма.

3.Розряд за значенням.

4.Граматична форма (повна чи коротка).

5.Граматичні значення:

а) рід;

б) число;

в) відмінок, група.

6.Ступінь порівняння.

7.Синтаксична роль.

Веселий гомін затихав.

Веселий – прикм.; поч.ф. – веселий; якісний; повна ф., тв.гр.; ч.р.; одн.; Н.в.; означення.

Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять на небокраї,

Та в далеч з наймолодшими іде

Пророк Зорі, що землю всю осяє.

М.Рильський

Кiлькiсть переглядiв: 6604

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Листопад 2017 Наступна
ПВСЧПСН
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930