Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаю, що такі форми роботи, як рольові ігри, вільне письмо, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, представлення презентацій сприяють загальному розвитку учнів, здатних комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.

На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це, як правило,

уроки - відкриття,

уроки – дослідження,

уроки – ділові ігри,

уроки – подорожі,

уроки – роздуми.

На таких уроках створюється ситуація довіри та успіху, і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності.

Уроки української мови і літератури дають можливість формувати у школярів важливі загальнонавчальні уміння і навички. Літературу і мову опановують в органічному зв'язку з такими видами мовленнєвої діяльності , як бесіди, розповіді, робота над загадками, прислів'ями, приказками, скоромовками, казками, спостереження за явищами живого мовлення тощо.

Тому на уроках української мови та літератури при вивченні та подачі нового матеріалу я особливу увагу звертаю на роботу над розвитком логічного та образного мислення. Відомо, що робота розуму – це не тільки створення висновків, але і діяльність уявлення. Сильне, яскраве уявлення – потужний двигун пізнання.

Уява – казка, гра, пригоди, подорожі – це і є дитяча потреба для повноцінного розумового розвитку.

Систематично на своїх уроках я вплітаю елементи казковості, даю можливість учням пофантазувати на будь-яку мовленнєву тему. Це «оживлює» уроки мови, робить цікавими. При цьому збагачується словниковий запас, активізується пізнавальна діяльність, в учнів виникає стимул зацікавленості до виучуваного матеріалу.

Демонструючи граматичні казки на своїх уроках, я даю можливість самим учням 5 – 7 класів пофантазувати і скласти свою казку про морфологію взагалі, а також про іменник, прикметник, дієслово, займенник, числівник, прийменник, сполучник, частку, вигук, прислівник. Щоб зацікавити вихованців, я намагаюся знайти незвичайні форми подачі навчального матеріалу, які б викликали у дітей інтерес до засвоєння знань. Готуючись до уроку, продумую, яку б проблемну, мовленнєву, ігрову чи казкову ситуацію створити, як мотивувати необхідність опанування теоретичного і практичного матеріалу, щоб учні сконцентрували свою увагу та уяву. Добираю предметні чи сюжетні малюнки або фотографії, дидактичні матеріали: таблиці, схеми, ребуси, лабіринти, кросворди, головоломки, анаграми, загадкові квадрати, тести, мовні казки, вірші тощо. Після такого заохочення пропоную дітям скласти свої ребуси, кросворди, казки, вірші за параграфом або схемою, таблицею або мовною картою ( наприклад, казка «Пряма мова» 5 клас).

Щоб краще запам’ятати розділові знаки при прямій мові, давайте разом складемо граматичну казку «Казка про Пряму мову» .

Було це колись давним-давно. Розповіла нам цю казку мудра бабуся Пунктуація, бо тільки вона і бачила цю дивну історію, а нам розповіла, щоб ми її запам’ятали і дітям своїм розказали.

Жили-були на світі розділові знаки: Лапки – козачки-близнючки, Кома, Знак питання та Знак оклику.

Поруч жила струнка дівчина Мова. Називали її всі Прямою за те, що завжди передавала інформацію (говорила) прямо, точно, без змін. За це її козачки – близнюки любили та оберігали, завжди її захищали. Ставали завжди по обидва боки і нікого не підпускали до неї. Бачили люди її тільки у оточенні двох Лапок.

Не любили вони Слів автора, які жили недалеко. Бо ці слова були балакуни. Вони завжди вказували кому належить мова, хто говорив. А ще обов’язково хотіли підступитись до Мови і почути, що вона говорить, щоб потім усім розказати.

Одного разу вони вирішили зайти спереду Прямої мови. Набрались хоробрості, стали великими і − в наступ. Але Лапки враз це помітили, взяли зброю – два щити (двокрапку), виставили їх наперед та й прикрили ними Пряму мову і себе. А Крапка стала ззаду і дивилась, щоб ніхто не підкрався.

Іншого разу вирішили Слова автора підкрастись підступно ззаду. Прибігла на допомогу Кома. Хіба може маленька дівчинка допомогти? Тому слова автора її не боялись. Але і тут не змогли перехитрити Козачків-близнючків. Вони виставили гострий спис (тире). Перелякались Слова автора гострого списа. А ззаду підбігла ще і Крапка. Оточили знаки Слова автора з обох сторін, злякались вони так, що стали маленькими.

З тих пір у пам’яті бабусі Пунктуації і залишились такими.

Важливим засобом розвитку творчих здібностей учнів є рольова гра. Учні мають зіграти іншу людину або розіграти певну ситуацію. При вивченні творчості Ліни Костенко у 7 класі проводжу рольову гру: «Інтерв'ю з письменником»

Такі уроки імітують наукову, виробничу, соціальну діяльність людей. Моделюють різноманітні життєві і виробничі ситуації з метою вивчення нового матеріалу, його закріплення, розширення і обробки знань. До цього типу уроків відносяться уроки-вистави чи гри, коли вчитель організує театральну виставу (гру) і матеріал подається у формі інсценівки, а кожен учень отримує певну роль. Такі уроки захоплюють своєю святковістю, атмосферою театру, можливістю проявити творчість.

Якщо учень і вчитель ідуть на урок з почуттям любові, добра, поваги, то відбудеться єднання душ, що сприятиме ефективному навчанню й вихованню. Саме з любові і поваги проростає коріння взаєморозуміння, взаємозбагачення, взаємодопомоги.___________________________________________________________

Доповідь на тему:

«Застосування різних форм подання нового матеріалу, на уроках української мови

та літератури з метою формування розвитку інтересу до предм

Виконала:

вчитель української мови та літератури

Кузнєцова О.М.

Миколаїв-2015

Кiлькiсть переглядiв: 2801

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Жовтень 2017 Наступна
ПВСЧПСН
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031