ОСОБИСТА БЕЗПЕКА
при перебуванні у місцях масових скупчень людей
(пам’ятка для молоді)

В умовах перебуванні у місцях масових скупчень людейнеобхідно дотримуватись основних правил поведінки, які забезпечать вашу особисту безпеку, допоможуть зберегти здоров’я, психічний стан та життя.

Заходи безпеки в метро, підземних переходах тощо

Під час проведення масових заходів найбільш вірогідними є нещасні випадки та травми пов‘язані з штовханням сотень або тисяч людей, сконцентрованих в вузьких проходах до ескалатору, на платформах метрополітену, у підземних переходах тощо.
«Скупченість» людей та стан «відійти нікуди» - головна визначальна риса небезпеки в метро.

Якщо людина переміщується в середині масового скупчення людей, він втрачає свободу маневру і відчуває на собі ефект «воронки», коли багато людей проштовхується в один вузький отвір.

В умовах панічної давки, через неправильно вибране місце, можна бути витягнутим на ескалатор і тоді залишитись не тільки із синцями, а й з травмами.
При штовханні, при знаходженні у натовпі, велику загрозу життю становлять колони, скляні вітрини, краї платформ, (можливість падіння на колії, які знаходяться під високою напругою).

ПАМ’ЯТАЙТЕ!

  • Не знаходьтесь близько до стін, колон, скляних вітрин, країв платформ.
  • Колії у метро знаходяться під високою напругою, що у разі падіння на них призводить до миттєвої смерті людини.
  • Не користуйтесь метро, підземними переходами, якщо ви бачите велику скупченість людей у цих місцях.

Як врятуватись у місцях масового скупчення людей

Головні чинники небезпеки – це обмежений простір та скупченість неорганізованих людей.

Детонатором, який перетворює мирних людей у агресивних є паніка, яку викликає стихійне лихо, масове невдоволення тощо.

Закон, який панує у цей момент - «підлеглість кожного всім».

Що треба робити?

  • Не піддаватися емоційним проявам оточуючих осіб (заклики, істеричні прояви тощо);
  • Намагайтеся не перейматися масовим психозом;
  • Якщо «заводитесь» , треба озирнутись навкруги, головне - не втратити здоровий глузд;
  • Контролюйте обстановку та стан людей, які знаходяться поруч з вами;
  • Шукайте людей, які не піддалися паніці, і мають здоровий глузд. Намагайтесь наблизитись до них.

Дії при давці у великій юрбі людей

Приборкайте свій страх!!!

Якщо Ви потрапили у лаву «воронки» великого скупчення людей, позбавтесь від усіх ріжучих та колючих предметів, виступаючих із кишень.

Необхідно зняти окуляри, зняти з шиї косинки, намиста, міцні срібні та золоті ланцюжки, заплічні сумки.

Не вступайте у конфліктні стосунки з людьми.

Намітьте можливий шлях вашого виходу з великого скупчення людей і притримуйтесь його;

При виникненні стрілянини не проявляйте непотрібної цікавості та по можливості залиште небезпечне місце.

Якщо ви опинились у зоні вогню, то слід негайно лягти на землю, закривши голову руками. Доки ведеться вогонь не робіть спроб піднятися або перебігти у інше місце.

При появі військової техніки (бронетранспортерів, танків тощо) не підходьте до них, пам’ятайте що у їх водіїв обмежене поле зору.

При спілкуванні з озброєними людьми (представниками правоохоронних органів, військових формувань, загонів самооборони тощо) не провокуйте конфліктні ситуації, виконуйте їх розпорядження.

Будьте людяними!!!

Як подолати страх?

Найкраще за все, для початку, не піддаватись йому. Причому, головне не піддаватись найбільшому страху. У перші хвилини страх, зазвичай, не настільки сильний, він не встигає швидко і повністю заволодіти людиною, протистояти йому допомагає інерція попереднього стану. А ось потім, часто вже після зникнення конкретної загрози, дуже важко від нього позбутись. Але і з цим страхом можна справитись. Для цього потрібно, передусім, навчитись легко переключатися; не “застрявати” на ситуації, що минула, не “переживати” їх занадто довго, багаторазово повертаючись до одних і тих самих подій. І просто… не боятися. Особливо не слід хвилюватися через те, вірогідність чого не настільки вже й велика. Між іншим, дуже часто люди не вміють боятися того, чого слід уникати.

За американськими даними, третина опитуваних людей говорять, що бояться ходити вночі по вулиці в своєму районі, що злочинами, які викликають у них найбільшу небезпеку, є напади з застосуванням фізичної сили. У своїй основі загроза стати жертвою такого злочину є результатом страху перед незнайомою людиною, що, в свою чергу, посилює недовіру до людей і в цілому соціальну нестабільність. Справа не лише в тому, що люди більш за все бояться злочинів з насиллям - таких, які не часто можуть статись. Більшою загрозою являють собою інші випадки повсякденного життя такі, як автомобільні аварії або катастрофа на транспорті, нещасні випадки вдома або навіть неправильно надана медична допомога. Ми не боїмося, наприклад, уколу в поліклініці, а ось таким чином дуже просто можна заразитись на ВІЧ-інфекцію, захворіти СПІДом.

Отже, перше правило, яке зазвичай допомагає справитись зі страхом - вміння правильно оцінити реальність і масштаби загрози, а також можливість отримати допомогу. Ніколи не зажмурюйте від страху очей - навпаки, постарайтесь ширше їх відкрити й озирнутись навколо. Тут немає деталей, все може мати велике значення: чи один злочинець, що вирвав у вас сумочку; чи не видно випадкового перехожого, який вийде з-за рогу будинку і спроможний вам допомогти, чи не чутно яких-небудь кроків на сходах і т.п. Усе це може злякати насильника або, у крайньому випадку, відволікти його увагу. Для вас - це можливість для того, щоб вирватись, підняти тривогу, отримати необхідну допомогу.

Але якщо ви не впорались з собою, піддались страху і опинились на деякий час “засліпленим”, то постарайтесь швидше справитись із цим станом. Для цього корисно знати хоча б найпростіші психологічні техніки. Наприклад, існує такий найпростіший психологічний прийом: відчули страх - почніть повільно і глибоко дихати - глибокий вдих / повільний видих. І так хоча б разів десять. Навіть якщо сумочку вирвали і злочинець вже втік - це допоможе вам швидше прийти до тями і підняти тривогу. Якщо ж загроза, що виникла має інший характер і події розгортаються не настільки стрімко, то таке “заспокоєння” буде мати ще більший зміст. Таким чином, ви можете ефективно використати час, щоб повністю адаптуватися до ситуації, що виникла і включити у роботу свідомість. А там вже розум придумає сам, що йому робити далі.

Ще один прийом розрахований на більш складну ситуацію. Припустимо, що ви під завалом в результаті вибуху. Навколо уламки бетону, а між ними маленька ніша, і ви в ній. Становище складне, передусім своєю невизначеністю і нестійкістю. Піддались паніці, почнете “смикатись ” в різні сторони - почнуть рухатись навколо вас бетонні плити, і ваше становище стане вже нестерпним. Отже, потрібно передусім заспокоїти себе так, щоб не здійснювати зайвих рухів. Для цього дуже корисним буде просто поговорити самому з собою, при цьому назвати себе декілька разів по імені. Розмова з собою корисна тим, що вона переводить у зовнішній світ внутрішній стан, часто закутані переживання - вона їх ніби розплутує, вибудовуючи в ланцюжок причинно-наслідкові зв’язки, пояснює те, що відбулося і в якому становищі ви є. Така бесіда з самим собою заспокоює, нормалізує серцевий ритм, інші вегетативні прояви. Називаючи себе по імені, ви звертаєтесь до пам’яті дитинства - адже саме в дитинстві ми в максимальній мірі захищені, знаходимось у безпеці, і саме в дитинстві нас називають по імені.

Страх можна витіснити страхом. Наведемо приклад з іншої сфери, що свідчить про можливість такого ефективного витіснення.
“Колишній військовий розвідник А., що відрізнявся, на думку його колег, абсолютною відсутністю страху, згадував, що після першого перебування серед ворогів (в ролі одного з них) він став боятися, що коли- небудь може бути викритим: “Один раз, коли я готувався до наступного проникнення на ворожу територію, почуття тривоги було особливо сильним. Тоді я навмисно став посилювати його, впевнюючи себе, що я коли-небудь обов‘язково буду викритим і помру. Виникло почуття страху, воно було таким сильним, що я ніби пережив у думках почуття власної смерті. Після цього я вже не відчував страху. Два рази, коли я був на межі провалу, моя непохитність бентежила моїх противників і давала мені час уникнути небезпеки. ”
Техніки такого роду досить складні і не приносять великого задоволення, але часто вони є досить ефективними.
Послабимо агресію

Агресія є “найгарячіша форма поведінки”. Вона вміщує в собі надзвичайно потужний емоційний заряд. Самі вирази “ виведення з себе”, “нестриманий”, “доведений до білого каління” підкреслюють це. Отже, головною задачею є понизити це емоційне напруження, послабити його.
Звісно, агресія буває різноманітною. “Холодне” насилля терориста важко назвати агресією- це, скоріше за все, просто напад. Про емоційну агресію говорять у випадках відповідних емоцій- наприклад, про агресії людини, яка до цього була дуже налякана, але горить жагою помсти до кравдника. Звичайно, заздалегідь розраховану і давно сформовану агресію терориста звичайним людям в звичайних ситуаціях послабити важко.Але іноді це можливо та, безумовно, корисно.

Іноді буває достатньо сильно здивувати нападника. Відомий прийом- вчасно задати найбезглуздіше і неочікуване запитання, наприклад : “ А що це у вас з вухом?” Зазвичай людина у відповідь хапається за вухо або перепитує: “Що ви маєте на увазі? “. Тему можна продовжити: “ Я лікар і точно знаю – так починається рак шкіри” . Як правило, у відповідь виникає збентеження, яке можна використати: спробувати втекти, вдарити нападника, вибити його з рівноваги- цього буває достатньо для того щоб зменшити агресію. Відомо, що багато жінок змогли уникнути сексуального насилля, буквально приголомшивши насильника реплікою:” У мене сифіліс”.

Непоганий прийом - різке демонстративне підкорення. Як правило, агресивна людина налаштована на ваш опір, який йому прийдеться переборювати. Якщо ви ведете себе протилежним, не запрограмованим насильником чином, він може розгубитись. Цим можна скористатись.
Експериментально встановлено: часто однієї лише присутності людини, що демонструє модель неагресивної поведінки, буває досить щоб нейтралізувати агресію, яка походить від інших або провокується ними. Аналогічна дія зазвичай робить можливою загрозу помсти, негайної або затриманої, тим нижча вірогідність нашої агресивної поведінки. І навпаки: чим вища ймовірність помсти, тим менш агресивним стає кривдник.
Наостанок, важливим є вміння послабити особисту агресію. Вона рідко буває корисною.Скоріше навпаки: агресія народжує агресію, і невідомо, чим закінчиться ваша зустріч з такою ж агресивною людиною. Корисніше буде зберігати здоровий глузд, не піддаватися емоціям і тим самим перехитрити ворога.

Хоча, безумовно, іноді корисним буває імітувати дуже агресивний стан ( типу “ я вас всіх зараз розірву”). Це те, що в кримінальному світі називається “брати на понт”, й інколи дає ефективний результат.

Зниженню рівня агресії допомогає загальне зниження рівня збудження людини. Іноді радять: попий водички, не напружуйся, розслабся. Вважають, що агресію понижують чи стримують три головні фактори: атрибуція, пом‘яrшення обставин, з’ясування причини.

Атрибуція- це ваше сприйняття причин, пояснення собі того, що відбувається. Вас дратує, коли важлива телефонна розмова раптово закінчується. Але має значення, чому так сталося: чи кинув співрозмовник слухавку, чи просто трапилась неполадка на лінії. Якщо ви припустите перше, то ваша зустрічна агресія буде виправданою і, природньо , посилиться. А якщо друге, то рівень агресивності відразу знизиться. У житті часто бувають ситуації, які можна сприймати по- різному. Чи дійсно продавець у магазині хотів вас образити, чи він просто незграбно висловився . Невже інший водій свідомо підрізав вам шлях на повороті , чи він просто не помітив вас. У таких випадках ми намагаємось визначити, чому інші ведуть себе таким чином, а не інакше. Висновки, до яких ми приходимо, дуже впливають на схильність агресивно діяти.

Пом ‘якшуючі обставини- це ті пояснення, які ви самі можете знайти в діях іншої людини або ж те, що вона може привести в своє виправдання. Експерементально встановлено, що попереднє пояснення і пояснення постфактум сприяє зниженню рівня агресії. Якщо заздалегідь ми дізнаємось, що людина знаходиться в стані гніву, то це приглушить бажання агресивно відповісти на його образливі слова на вашу адресу. Але для цього, звісно, ви самі не повинні півддаватись емоціям, інакше це понизить вашу здатність до переробки складної інформації про інших людей. Не просто так кажуть: коли в двері стукають емоції, розум стрибає з вікон. Не будьте імпульсивні- знайдіть і оцініть належним чином пом’ якшуючі обставини.
Вибачення і виправдання, “відшкодування збитків”. Відомо: якщо вибачення, що вам висловлюють, відверті, а докази, що приводяться, запевняють вас, і до того ж вам готові відшкодувати нанесену втрату, то ви можете швидко “відтанути”. Тоді ваш гнів зникне. Якщо вибачення здаються не відвертими, а виправдання фальшивими, це може навіть посилити гнів. Але багато залежить від вас: як ви сприйняли ці вибачення і пояснення. Якщо вам захочеться вгамувати агресію, вони вас задовольнять, якщо ні- навряд чи щось допоможе. Відомі побутові приклади, коли на вимогу : “Дай підкурити” ( звичайний початок для побутової агресії з боку вуличних хуліганів, яким потрібнр емоційно розігрітись вашою прогнозуючою відмовою) , людина починала відверто приносити вибачення і пояснення, чому він не може цього зробити (вчора кинув курити, забув купити). Приголомшені такою поведінкою, агресори зазвичай відразу розгублювались, відчували зніяковіння, вагались або навіть відмовлялись від своїх намірів. Перевірте на собі, чи зможете ви задовольнитись вибаченнями і виправданнями в тій чи іншій ситуації. Якщо так , то спробуйте використати цей прийом- нашкодити він , у крайньому випадку, не може.

Гарним засобом попередження агресії зазвичай є демонстрація співпереживання (емпатія), вдалий жарт, демонстрація особистої проблеми. Відомо: людина нездатна здійснювати дві несумісні реакції в один і той самий час. Неможливо одночасно знаходитись у стані захоплення і депресії. Отже, можна понизити гнів і агресію, викликаючи почуття, які не взаємодіють з ними. Передусім -це гумор, демонстративне співпереживання (розподіл проблем) . Іноді вдавалося понизити агресію терористів, демонструючи готовність зрозуміти і розділити його проблеми. Відомо, що стокгольмський синдром пов’язаний не тільки з виникненням прив’язаності жертви до терориста, але і навпаки, з виникненням прив’язаності терориста до жертви. Таке зближення якраз і відбувається за рахунок зняття агресії через демонстрацію розуміння причини, що примушує людину до агресії.

Американський досвід масового безладу і боротьби з ним, дозволив виробити цілий ряд різноманітних мір, що знижують вірогідність відносно масової агресії, яка може створити ситуацію хаосу і безладу. Передусім це рекомендації владним структурам, але в цілому ряді випадків ці рекомендації можна використати і звичайним людям.

Перебування на вулиці у холодний період

Перебування на вулиці в холодний період може призвести до переохолодженню організму і виникнення різних захворювань.

Якщо Ви опинились на вулиці в холодний період під час проведення будь-яких масових заходів необхідно пам’ятати про теплий одяг та тепле і сухе взуття, про постійний рух на місці та необхідність постійного пересування для розігріву.

Щоб уникнути переохолодження та обмороження, а також небажаних наслідків вживайте гарячі напої (солодкий чай, теплу підсолоджену воду тощо).

Звертайте увагу на своє оточення для надання своєчасної допомоги людям.

Відмороження - це пошкодження тканин організму внаслідок дії на них низьких температур. Слід пам’ятати, що відмороження можливе навіть за температури вище 0 градусів за Цельсієм, особливо при періодичних відлигах. До відмороження призводить мокре та тісне взуття, тривале перебування в нерухомому стані, на холоді та в снігу, або під холодним дощем. Найчастіше відморожуються нижні кінцівки.

При легкому ступіні відмороження відмічається набряклість та синюшність. Не слід використовувати гарячу ванну або гарячі компреси, тіло повинно зігрітися при кімнатній температурі при розігріві лише долонями;

При середньому ступіні відмороження відмічається хворобливість шкіри;

При тяжкому ступіні відмороження відмічається утворення пухирів (заживлення без наслідків);

При надзвичайно тяжкому ступіні відмороження відмічається змертвінням’яких частин тіла і, навіть, кісток.

Надаючи першу допомогу, потерпілого треба захистити від холоду, дати гарячий чай (каву), мокрий одяг та мокре взуття замінити на сухе. Якщо не настали зміни в тканинах (пухирі, змертвіння), то відморожені місця протирають спиртом або одеколоном й обережно розтирають ватним тампоном до почервоніння шкіри. Якщо ж зміни є, то пошкоджені місця протирають спиртом і накладають стерильну пов’язку.

Не рекомендується пошкоджені місця розтирати снігом, бо це може погіршити стан потерпілого.

При перших ознаках відмороження та погіршення стану необхідно негайно звернутись до лікарів.


Правила поведінки з незнайомими людьми

Однією з найбільш серйозних небезпек, що постійно підстерігає дітей і підлітків, особливо в міських умовах, може бути зустріч із небезпечними незнайомцями - людьми схильними до злочинних дій, психічно неврівноваженими, а також тими, хто перебуває в наркотичному чи алкогольному сп’янінні. Серед них можуть бути ґвалтівники, грабіжники, хулігани, убивці, маніяки та ін. Для того, щоб уникнути такої небажаної зустрічі, а якщо вона все ж таки відбулася та зберегти своє життя й здоров'я необхідно знати й завжди дотримуватися простих й у той же час досить ефективних правил поведінки:

  • Пам'ятати, що небажана зустріч із небезпечним незнайомцем найбільш ймовірна влітку, в період з 21.00 до 1.00, узимку з 19.00 до 24.00. Місцем цієї зустрічі може бути пустельна вулиця, парк або сквер, запущений двір, гаражі, лісопосадки, привокзальні райони, під’їзд житлового будинку, ліфт тощо.
  • Не вступати в розмови з незнайомими людьми на вулиці, в міському транспорті, інших місцях, а у випадку коли поблизу немає інших людей не відповідати навіть на запитання незнайомців і при цьому не боятися показатися погане вихованими.
  • Якщо незнайомці проявляють наполегливість в установлюванні контакту з вами необхідно терміново тікати від них. А якщо вони вас переслідують, необхідно голосно кричати й звати на допомогу.
  • У випадку застосування незнайомцем фізичної сили, активно пручайтеся й голосно кричіть, “Рятуйте!”
  • Не приймати подарунків й особливо любих видів частувань від незнайомців: цукерок та інших кондитерських виробів, жувальних гумок, соків та інших солодких напоїв, у яких можуть знаходитися отрута та психотропні речовини.
  • Ніколи не заходити одному в під’їзди будинків, ліфти й інші замкнуті приміщення разом з незнайомими людьми.
  • Не підніматися поодинці по темним сходам, і ні в якому разі не заходити в чужі квартири. У разі нападу кличте на допомогу. Кричить голосно “Пожежа”, тому що на цей заклик мешканці будинків більш активно реагують, і активно захищайтеся! Для цього застосовуйте всі види опору: свої зуби, нігті, шпильки, гребінці та інші предмети що є під рукою.
  • Не сідайте в машину, якщо в ній перебувають незнайомі люди.
  • Ніколи поодинці, без друзів або батьків, не надавайте допомогу незнайомим людям у перенесенні речей, особливо до них додому або до їхньої машини.
  • У ситуації, коли фізично сильніші за вас незнайомі люди вимагають у вас гроші або речі - віддайте їм те, що вони хочуть, при цьому постарайтеся їх запам'ятати й відразу ж повідомите про те, що трапилося міліцію, за телефоном 102 або безпосередньо першому співробітникові міліції, якого ви зустрінете. Пам’ятайте, що головне в подібній ситуації - зберегти своє життя й здоров'я.
  • Перш ніж прийняти від друзів або знайомих запрошення відсвяткувати день народження або інші свята обов'язково поцікавтеся хто ще запрошений, де точно буде відбуватися святкування й обов'язково про це повідомте своїм батькам.
  • Ніколи не приймайте пропозиції від незнайомих людей сходити в кіно , кафе, бар або покататися на машині.
  • Не приймайте від незнайомих людей пропозицій знятися в рекламному ролику, надати допомогу в устрої на роботу або навчання. Про всі подібні пропозиції обов'язково розповідайте своїм батькам.
  • Не розповідайте незнайомим людям де живете, хто ваші батьки, як ваше прізвище.
  • Про всі дивні зустрічі, подарунки і пропозиції незнайомих людей обов'язково й негайно повідомляйте своїм батькам або вчителям.
  • Пам’ятайте, що говорити ласкаві слова, обіймати, цілувати, дарувати подарунки й пригощати насолодами можуть тільки дуже близькі люди.

Безпека під час терористичних актів

Терор, тероризм – ці слова все частіше ми чуємо по радіо і з екранів телевізорів, читаємо на сторінках газет і журналів. В одній країні вибухнула потужна бомба, в другій захопили заручників, у третій викрали літак з пасажирами... Все це є проявами терору (лат. terror – страх, жах) – політики залякування, придушення політичних супротивників насильством. Внаслідок цього у звичайних громадян виникає острах їздити в метро, тролейбусах, потягах, літати літаками, відвідувати культурні та спортивні видовища, просто виходити на вулицю.

Тероризм став небезпечною хворобою суспільства дуже давно. Ще в І столітті нашої ери в Іудеї діяла секта сикаріїв (сика – кинджал або короткий меч), що знищувала представників єврейської знаті, які співпрацювали з римлянами. У середні віки представники мусульманської секти оссошафінів убивали тодішніх володарів, політичний терор застосовували деякі таємні товариства в Індії та Китаї. З другої половини ХІХ століття тероризм стає постійним чинником суспільного життя. Його представники – російські народники, радикальні націоналісти в Ірландії, Македонії, Сербії, анархісти у Франції 90-х років, а також подібні рухи в Італії, Іспанії, США. В "теорії руйнування" Бакуніна визнавалась лише одна дія – руйнування за допомогою отрути, ножа та мотузки, при цьому революціонери мають бути глухими до стогону приречених і не йти на жодні компроміси.

Але тільки в сучасному світі масштаби тероризму досягли таких розмірів, що він став глобальною проблемою – нарівні з ядерною загрозою й екологічними небезпеками. Терористи повною мірою стали користуватись усіма досягненнями сучасної науки і техніки: від супутникового зв’язку і мережі Інтернет до ракет з тепловою головкою наведення. До 1995 року тероризм охопив понад 100 країн світу, а кількість терактів з 1968 по 1995 рік наблизилася до 25 тисяч.

Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і пов'язані з існуванням занадто великих відмінностей між умовами життя людей, а також дотриманням прав і свобод особистості в різних країнах світу. За причинами виникнення тероризм ділиться на такі види:

соціальний (ідеологічний) тероризм, який має на меті корінну або часткову зміну економічного чи політичного устрою власної країни. Прикладами такого тероризму є діяльність народовольців у Російській імперії, західнонімецької "Фракції Червоної Армії", метою яких був "протест проти суспільства споживання", італійських "Червоних бригад", що "борються проти господарів і тих, хто їм служить";

національний тероризм, який здійснюється за етнічною ознакою та включає організації сепаратистського плану, що мають на меті боротьбу проти економічного та політичного диктату національних держав і монополій. Прикладами слугують акції чеченських бойовиків у Москві та Владикавказі, баскських екстремістів в Іспанії, ірландських бойовиків у Великій Британії тощо;

релігійний тероризм, який виникає у випадках, коли релігійна самосвідомість стає визначальною в політичному протистоянні. Він поділяється на фундаменталістський (ісламський) та сектантський. Сюди належить діяльність палестинських терористів і певною мірою японська "АУМ Сінріке";

світоглядний тероризм, мотивом якого є принципова незгода з панівними нормами та стосунками в суспільстві (наприклад, з будівництвом ядерних об'єктів, вбивством тварин, забрудненням навколишнього середовища, явищами глобалізації). Яскравим прикладом цього виду тероризму є широкомасштабна терористична операція 11 вересня 2001 року, коли декілька пасажирських літаків, одночасно захоплених у повітрі терористами, таранили об’єкти, які вважались символами економічної і військово-політичної могутності США, – Всесвітній торговий центр і Пентагон. Варварська акція призвела до масових жертв серед мирного населення (майже 7 тис.);

кримінальний тероризм, який має особливий вплив під час проведення суспільно-економічних перетворень, змін у законодавстві. Цей вид тероризму характерний і для України, де є випадки вбивств кримінальними угрупованнями своїх конкурентів.

Перераховані види тероризму загалом не характерні для України. Однак сучасний розвиток відкритого суспільства, збільшення можливостей для переміщення по земній кулі, збройні конфлікти поблизу кордонів нашої держави дають підстави вважати, що кожен з нас може стати жертвою терористичного акту. В цьому випадку на перший план виходить питання власної безпеки, збереження життя та здоров’я.

Оскільки тероризм виявляється в різних формах: від погроз по телефону до вибухів у повітрі авіалайнерів з пасажирами на борту, то розглянемо докладніше такі форми його прояву, жертвою яких найімовірніше може стати кожний з нас.

Досить поширеним є телефонне хуліганство, яке іноді можна розглядати і як форму тероризму. В більшості випадків цим, від нічого робити, займаються підлітки, проте це також можуть бути колеги по роботі, конкуренти по бізнесу чи просто хворі люди, що мають на меті вивести вас із стану психологічної рівноваги. При цьому постійно набирається ваш телефонний номер і у трубку говорять різні неприємні або вульгарні речі. Особливо неприємно, коли дзвінок лунає пізно ввечері, вночі або слухачем є малолітня дитина.

Правила безпеки при розмові по телефону досить прості. Відповідаючи на телефонний дзвінок, говоріть лише "Алло!", не називаючи свого імені і номера телефону. На запитання "Який це номер?" — відповідайте: "А який вам потрібний?" Залежно від того, що вам скажуть, відповідайте, той це номер чи ні. Якщо номер набраний неправильно, не називайте свій номер та ваше ім'я. Покладіть трубку. (Деякі зловмисники, що дзвонять з хуліганських або непорядних мотивів, набирають номери навмання доти, доки не знайдуть підходящу жертву). У випадку, якщо номер названий правильно, то варто зробити так, щоб людина на тім кінці проводу спочатку назвала себе.

Якщо ви відчули, що вам дзвонять зі злими намірами, зберігайте спокій і не видавайте своїх емоцій: той, хто дзвонить, чекає від вас саме емоційної відповіді. Не підтримуйте розмову і відразу кладіть трубку. Якщо дзвінок має явно загрозливий характер або аналогічні дзвінки повторюються, повідомте про це міліцію. Якщо у вас встановлений автовідповідач, не вказуйте в записаному на плівці повідомленні ваше ім'я і номер телефону. З метою уникнення пограбування ніколи не записуйте такі повідомлення, де говориться, що ви у відпустці або відрядженні. Необхідно лише зазначити, що ви в цей момент не маєте можливості розмовляти по телефону.

Часто ми маємо можливість зіткнутися із телефонним тероризмом або його наслідками. Телефонні погрози стосуються, як правило, місць великого скупчення людей, коли повідомляється про нібито мінування вокзалів, кінотеатрів, адміністративних будинків, шкіл і т. д. За твердженням працівників міліції, в основному подібними витівками займаються 10—15-літні підлітки, які мають на меті зірвати таким чином контрольну робот чи батьківські збори. Незважаючи на те, що повідомлення в переважній більшості не підтверджуються, на перевірку кожної заяви відволікається багато людей і техніки (міліція, співробітники спеціальних підрозділів, пожежники, рятувальники, медики) та завдаються матеріальні збитки.

Телефонне хуліганство і телефонний тероризм є злочинами, за які передбачено кримінальну відповідальність. Зокрема згідно з Кримінальним кодексом України за такі витівки можна отримати штраф у розмірі 17 тисяч гривень або ж обмеження волі на строк до п'яти років. За неповнолітніх платити доведеться батькам, про що варто пам’ятати і дорослим і дітям.

Головна проблема правоохоронних органів – як піймати або вирахувати зловмисника, незабаром значно полегшиться. За останніми науковими дослідженнями голосу в так званих фоноскопічних лабораторіях навіть за незначними записаними фразами можуть встановити стать, вік, вагу, стан здоров’я, регіон проживання, національність тощо. Цих даних вистачає для того, щоб встановити особистість жартівника, який у подальшому заплатить і за проведення такої досить дорогої (до 5000 доларів) експертизи.

У наш час для вчинення замаху на жертву злочинці іноді вдаються до послуг пошти, що класифікується як поштовий терор. Яскравими прикладами цього були випадки в США, коли поштою надсилались вибухівка або листи, заражені спорами сибірської виразки. Для терористичних актів використовуються бандеролі, посилки і звичайні листи. Вибухові пристрої, що закладають злочинці в поштові відправлення, можуть бути миттєвої й уповільненої дії. Вибухові пристрої миттєвої дії спрацьовують при натисканні, ударі, проколюванні, знятті навантаження, руйнуванні елементів конструкції, просвічуванні яскравим світлом і т. ін. Аналогічні пристрої уповільненої дії після закінчення визначеного терміну або негайно викликають вибух, або приводяться у бойовий стан. Після цього спрацьовування відбувається миттєво навіть у випадку легкого дотику до нього.
Правила безпеки при поштовому тероризмі засновані на тому, що листи, бандеролі, посилки зі смертоносною начинкою мають перелік ознак, що відрізняють їх від звичайних поштових відправлень.

Зокрема, такими ознаками є:
  • доставка поштових відправлень не встановленим способом або просто підкидання, про що свідчить відсутність поштових марок, штемпелів;
  • незнайомий для вас відправник пошти;
  • наявність грифів "особисто в руки", "вручити особисто", "таємно";
  • незвичні вага, форма або розміри поштових відправлень або їх явно саморобне упакування;
  • маслянисті плями або специфічний запах відправлення, виявлення в ньому на дотик сторонніх предметів (порошку, дроту, інших твердих предметів);
  • надмірне використання засобів скріплення за допомогою липкої стрічки, багаторазового обв’язування шнуром тощо.

Якщо ви отримали таке поштове відправлення, то потрібно негайно припинити будь-які маніпуляції з ним, покласти його в місце далі від прямих сонячних променів, джерел тепла або вологи і якомога швидше сповістити про цей випадок правоохоронні органи.

Останніми роками в світі збільшилась кількість випадків захоплення заручників. Найбільш резонансним терористичним актом останнього часу є захоплення в заручники глядачів та акторів мюзиклу "Норд-Ост" у Театральному центрі на Дубровці в Москві, де були громадяни України. Такі злочини, як правило, супроводжуються образою честі і гідності захоплених людей, заподіянням їм моральних і фізичних страждань, тілесних ушкоджень і навіть смерті.

Водночас не слід забувати, що головним завданням терористів є не розправа із заручниками, а тиск, під погрозою цієї розправи, на органи влади зробити те, що вони вимагають. І з урахуванням цього, якщо вас захопили злочинці як заручника і ваше життя та здоров'я перебувають у небезпеці, варто пам'ятати ось що:

  • намагайтесь бути розважливими, спокійними, по можливості миролюбними, не піддавайте себе зайвому ризику;
  • якщо злочинці перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, то намагайтеся максимально обмежити всілякі контакти з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбаченими;
  • не посилюйте агресивність злочинців непокорою, лайкою, зайвим опором, оскільки перевага сил у таких випадках складається не на вашу користь;
  • виконуйте вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, запитуйте дозволу переміститись, сходити в туалет, відкрити сумочку і т. д.
  • уникайте будь-яких дискусій, особливо політичних, зі злочинцями, будьте насамперед уважними слухачами;
  • з першою ж нагодою намагайтесь повідомити про своє місцезнаходження рідним чи в міліцію;
  • зберігайте свою гідність і нічого не просіть, намагайтесь з’їдати все, що дають, незважаючи на те, що їжа може бути вкрай непривабливою;
  • якщо ви тривалий час перебуваєте разом зі злочинцями, постарайтесь установити з ними контакт, викликати гуманні почуття і завести розмову, не наводячи їх на думку, що ви хочете щось довідатися;
  • намагайтесь запам’ятовувати будь-яку інформацію (вік, зріст, голос, манеру розмовляти, звички тощо) про злочинців, яка в майбутньому допоможе встановити їхнє місцезнаходження;
  • не дозволяйте собі падати духом, використовуйте будь-яку можливість поговорити із самим собою про свої надії і бажання, проблеми, що трапляються в житті, намагайтесь заспокоюватись і розслаблюватись за допомогою медитації, читайте різні тексти, виконуйте вправи для розуму, намагайтеся згадати вірша — усе це є найефективнішим захистом від апатії і депресії;
  • уважно стежте за поведінкою злочинців і їхніми намірами, будьте готові рятуватися втечею, якщо абсолютно впевнені в безпечності такої спроби;
  • намагайтесь віднайти найбільш безпечне місце в приміщенні, де вас утримують і де можна було б захиститися під час штурму терористів, у разі відсутності такого місця падайте на підлогу при будь-якому шумі або стрілянині;
  • при застосуванні спеціальними підрозділами сльозоточивого газу дихайте через мокру тканину, швидко і часто моргайте, викликаючи сльози;
  • під час штурму ні в якому разі не беріть зброї терористів, щоб не постраждати від штурмовиків, які не мають змоги розрізнити, хто терорист, а хто заручник, і стріляють по озброєних людях;
  • при звільненні виходьте якомога швидше, речі залишайте там, де вони лежать, оскільки там можливі вибух або пожежа, беззастережно виконуйте команди групи захоплення.

Велика імовірність реалізації терористичних актів існує на потенційно небезпечних об'єктах, на яких є можливість швидко та порівняно просто ініціювати надзвичайні ситуації, що супроводжуються значними негативними наслідками (і людськими жертвами, і матеріальними збитками, екологічними наслідками). В Україні до таких об'єктів належать атомні електростанції, транспортні вузли (в тому числі аеропорти, залізничні станції), магістральні трубопроводи, військові склади і арсенали, промислові підприємства, склади, установи, організації, які виробляють, використовують, зберігають, продають біологічні препарати, високотоксичні і отруйні речовини.

Якщо ви опинились поблизу таких об’єктів на момент здійснення чи загрози здійснення терористичних актів, то правила безпеки аналогічні тим, які використовуються при відповідних виробничих аваріях та катастрофах. Головним при цьому є відсутність паніки і збереження спокійної поведінки, якомога швидший вихід за межі небезпечної зони, де діють чинники небезпеки, надання домедичної допомоги потерпілим, виклик компетентних служб.

Тероризм є особливо небезпечним злочином і за нього передбачено покарання аж до найвищої міри – довічного позбавлення волі. Але справедливе покарання злочинців не може повернути життя та здоров’я

Кiлькiсть переглядiв: 1229

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Жовтень 2017 Наступна
ПВСЧПСН
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031